Під час німецької окупації Полтава пережила один із найтрагічніших періодів у своїй історії. У роки Другої світової війни в місті було знищено понад дві третини всіх будівель, а втрати житлового фонду досягли катастрофічних 90 відсотків. Особливо сильні руйнування припали на 1943 рік, коли німецькі війська отримали наказ застосовувати тактику «спаленої землі», знищуючи інфраструктуру, адміністративні об’єкти, культурні пам’ятки та цілі квартали. Полтаву, колись відому своїм гармонійним архітектурним ансамблем та історичною спадщиною, перетворили на руїни. Далі на poltava.com.ua.
Якою була Полтава перед війною?
До Другої світової війни Полтава була гармонійним, затишним і архітектурно цілісним містом, у якому перепліталися риси українського класицизму, модерну та традиційної забудови XIX століття. Її вважали одним із найвиразніших міст Лівобережної України: впорядковане планування, широкі вулиці, зелені бульвари, охайні площі та ансамблі, створені за участю видатних архітекторів.
Центром міського життя була знаменита Кругла площа — унікальний містобудівний комплекс епохи класицизму, майже симетричний за композицією. Величні адміністративні будівлі та громадські споруди оточували Монумент Слави, формуючи простір, який вважався одним із найгармонійніших у Російській імперії та залишався архітектурною домінантою Полтави до початку війни.
Місто зберігало багату культурну спадщину. Тут діяли музеї, бібліотеки, навчальні заклади, театр. Багато будівель мали не лише художню, а й історичну цінність. Серед найважливіших споруд були Полтавський кадетський корпус, земська бібліотека, дворянський банк, губернське правління, корпуси навчальних закладів, а також житлові будинки, виконані в стилі українського модерну або класичної цегляної архітектури.
На час війни Полтава була не просто адміністративним центром області — вона залишалася живим і інтелектуальним осередком регіону. Сформований десятиліттями архітектурний облік міста створював атмосферу спокою та стабільності. Саме тому події, які звалилися на Полтаву в роки війни, стали трагедією не лише матеріальною, а й культурною. Знищення міста означало втрату унікального історичного шару, який неможливо було відновити повністю.
Окупація та перші руйнування: як війна прийшла до міста
Війна прийшла до Полтави стрімко. Після того як німецькі війська оточили Київ, просування ворога вглиб Лівобережної України стало лише питанням часу. На захоплення Полтавської області німцям знадобився всього тиждень. Уже до кінця вересня 1941 року була захоплена майже вся Полтавщина. Полтаву німці оточили 18 вересня, що зумовило її швидку капітуляцію.
Такий стрімкий наступ не дозволив евакуювати значну частину міських установ, бібліотечних фондів, промислового обладнання та культурних цінностей. Багато об’єктів залишилися у місті. Коли Полтава перейшла під контроль німецьких військ, окупаційний режим встановився практично миттєво.
Після окупації адміністративні будівлі перетворилися на комендатури та штаби, у культурних закладах розмістили окупаційні служби, окремі школи та громадські приміщення переобладнали під казарми та склади. Життя містян різко змінилося — було запроваджено комендантську годину, обмеження на пересування та постійні перевірки.
Перші руйнування не були такими масштабними, як ті, що чекали на Полтаву у 1943 році, але вже окреслювали напрям політики нацистів. Пошкодження завдавали стратегічним об’єктам, окремим громадським будівлям та житлу.
Хоча архітектурний ансамбль центру ще зберігався, перші руйнування вже відчувалися як тривожний сигнал: місто входило у найважчий період своєї історії, і попереду його чекали руйнування несумірно більшого масштабу.
Як німці почали бомбити Полтаву?
Підхід німецьких військ до Полтавщини влітку 1941 року зробив загрозу авіанальотів більш ніж реальною. З наближенням фронту стало очевидним, що місто неминуче опиниться під прицілом ворожої авіації. Саме тому вже в липні 1941 року влада прийняла постанову, за якою протягом трьох днів необхідно було створити аварійно-відновлювальні загони. Їхнім завданням було оперативне усунення наслідків можливих бомбардувань: відновлення житлових будинків, лікарень, ліній водопроводу та каналізації, доріг, мостів, електромереж, телеграфу та інших життєво важливих елементів інфраструктури.
У Полтаві штаб таких загонів розмістився в напівпідвальному приміщенні на вулиці Європейській (колишня Фрунзе). До складу сил швидкого реагування входили 12 воєнізованих команд. Вони відповідали за оголошення повітряної тривоги, організацію евакуації людей до укриттів, надання першої допомоги постраждалим, ліквідацію наслідків нальотів та координацію дій служб безпеки.
Перша повітряна тривога пролунала у Полтаві 19 липня о шостій ранку. Попри тривожний сигнал, літаки противника тоді так і не з’явилися. Лише вранці 21 липня містяни вперше побачили німецький бомбардувальник, спрямований на атаку аеродрому. Він скинув чотири бомби, проте всі вони впали біля одного ангару, майже не завдавши шкоди.
Але це був лише початок. Уже в серпні нальоти стали регулярними. Ввечері 30 серпня п’ять німецьких літаків скинули на місто 35 бомб. Основні удари припали по підприємствах харчової та легкої промисловості в Київському районі, а також по заводу «Метал». Через кілька днів, 2 вересня, ще 12 бомб було скинуто на залізничні під’їзні шляхи та район єврейського кладовища.
Полтавська система протиповітряної оборони робила все можливе, щоб протистояти загрозі. 28 серпня вперше був збитий ворожий літак — хоча пілоту вдалося піти на одному двигуні, цей випадок став знаковим: місто почало організовано протистояти авіаційному тиску.
До початку осені 1941 року Полтава вже жила в умовах постійних повітряних тривог. Бомбардування ставали все більш інтенсивними, руйнуючи промислову інфраструктуру.
Осінь 1943 року: тактика «спаленої землі»
Восени 1943 року Полтава опинилася в епіцентрі одного з наймасштабніших і цілеспрямованих руйнувань у своїй історії. Після двох років німецької окупації, протягом яких місто вже зазнало серйозних втрат, воно стало ареною реалізації тактики «спаленої землі» — наказу, який передбачав знищення всіх об’єктів, здатних бути використаними радянськими військами після визволення міста.
За словами співробітниці Полтавського краєзнавчого музею Наталії Кузьменко, саме в цей період були видані детальні розпорядження, що визначали порядок знищення міської інфраструктури. Підриву і спаленню підлягали підприємства, адміністративні будівлі, громадські споруди та житлові квартали. Руйнувалися не лише стратегічно важливі об’єкти — фактично знищенню підлягало все міське середовище.
До жовтня 1943 року масштаби руйнувань були катастрофічними: знищено близько 70 відсотків усіх будівель Полтави та до 90 відсотків житлового фонду. Історичний центр міста, який включав унікальні архітектурні ансамблі XIX–початку XX століття, було майже повністю зруйновано. На багатьох вулицях уціліли лише окремі фрагменти будівель — часто тільки перші поверхи, які пізніше використовували як основу для післявоєнних надбудов. Саме тому на вулицях Соборності та Небесної Сотні сьогодні можна побачити історичні будівлі з більш пізніми другим або навіть третім поверхами, що з’явилися під час відбудови.
Особливо постраждали центральні райони, де під час окупації розміщувалися штаби групи армій «Південь». Більшість будівель театрального та адміністративного кварталів були зайняті німецькими військовими установами, тому підлягали повному знищенню при відступі. Саме так було стерто з лиця землі головний символ Полтави — ансамбль Круглої площі.
Серед найбільш серйозно зруйнованих об’єктів — будівля державного архіву, яка, як видно зі старих фотографій, була практично знищена та згодом відновлена з надбудовами. Особливою трагедією стало руйнування Полтавського краєзнавчого музею: будівля горіла і вибухала два дні поспіль, для її знищення була залучена спеціально підготовлена команда. Не вцілів і театр імені Гоголя — один із ключових культурних закладів міста, відновлення якого почалося значно пізніше.
Осінь 1943 року стала крапкою, після якої Полтава практично перестала існувати у своєму попередньому вигляді. Місто було перетворене на руїни. На його відновлення знадобилися роки.
Відродження Полтави після війни
Після звільнення Полтави у 1943 році перед містом постало майже неможливе завдання — відновити себе практично заново. Історична частина міста лежала в руїнах, багато вулиць перетворилися на хаотичні пустки, а уцілілі будинки часто зберігали лише перший поверх. Місто потребувало не просто ремонту — йому потрібне було нове планувальне та архітектурне переосмислення.
Ключову роль у відновленні Полтави зіграв архітектор Лев Вайнгорт, який став головним архітектором міста у 1944 році. Саме він розробив генеральний план післявоєнного відновлення, який дозволив відродити місто та водночас зберегти спадкоємність його історичного обличчя. Вайнгорт виступав за розумне поєднання реконструкції уцілілих будівель та створення нових ансамблів, що підкреслювали традиційний архітектурний ритм Полтави.
За його ініціативою була відновлена Кругла площа — хоч і не в довоєнному вигляді, але як символ повернення міста до життя. Вайнгорт прагнув відродити втрачений баланс центру, заклавши основу сучасного обличчя Полтави. Під його керівництвом були відновлені історичні будівлі, багато з яких отримали надбудови або нові фасади, а також сформовані нові житлові квартали, громадські будівлі та культурні простори.
Післявоєнне відновлення Полтави стало прикладом того, як місто, майже стерте з лиця землі, змогло повернути собі ідентичність. Значною мірою завдяки зусиллям Лева Вайнгорта Полтава не просто була відбудована заново — вона отримала нове архітектурне дихання, зберігши пам’ять про минуле та ставши фундаментом для майбутнього розвитку.
Джерела:
- https://suspilne.media/poltava/1013237-znisenij-buv-ansambl-krugloi-plosi-naskilki-bula-znisena-poltava-pid-cas-drugoi-svitovoi-vijni/?
- https://poltavawave.com.ua/p/bombi-nad-golovoiu-avianaloti-ta-zhittia-pid-zavalami-khto-zruinuvav-poltavu-v-drugu-svitovu-viinu-780203-786981
- https://www.telegraf.in.ua/kremenchug/10094951-do-dnja-pamjati-ta-primirennja-jakimi-buli-naslidki-drugoji-svitovoji-vijni-dlja-poltavschini.html
- https://localhistory.org.ua/texts/statti/vidbuduvati-ne-mozhna-vidnoviti-ukrayinski-mista-zruinovani-pid-chas-drugoyi-svitovoyi-viini/
- http://zorya.poltava.ua/druga-svitova-poltavskij-vimir/
- https://dumka.poltava.ua/poltavshchyna-pid-chas-druhoi-svitovoi-viyny-fakty-z-knyhy-mistsevoho-istoryka/