Вважається, що церква і влада – дві незалежні інституції, які в ідеалі мають взагалі не впливати одна на одну, або ж хоча б мінімізувати цей вплив. І, на перший погляд, це цілком логічно, адже влада і церква повинні виконувати різні ролі у житті людей. Однак український досвід показує, що це неможливо. Віряни приходять на службу до церкви Московського патріархату, де їм насаджують ідеї про руский мір, єдність народів тощо. В свою чергу влада відчуває на собі відповідальність нівелювати цей вплив І вберегти громадян від російської пропаганди. Як уживаються церква і влада на Полтавщині — в матеріалі далі на yes-poltava.
Як і чому у Полтаві влада вирішила вплинути на церкву
Влітку 2022 року до Полтавської районної ради звернулися депутати фракції “Європейська солідарність” із проханням заборонити діяльність Української православної церкви Московського патріархату на території України. З цим питанням вони воліли звернутися безпосередньо до президента та Верховної Ради. Головним їхнім аргументом було те, що після розв’язання Росією повномасштабної війни на території України досі знаходиться широке представництво російської православної церкви. Яка постулює дуже небезпечні меседжі щодо ідеї братерства з Росією, духовної цілісності, нероздільності поглядів та ідентифікації.
Депутати апелювали до того, що така ситуація розпалює міжрелігійну ворожнечу, колабораціонізм та дестабілізує релігійне середовище в Україні. Тоді звернення не вийшло за межі регіонального розгляду, адже йому не вистачило голосів. Тому звернення відправили на доопрацювання. Голосування не було однорідним: депутати “Європейської солідарності” та “Свободи” виступали у підтримку такого рішення, натомість представники “Опозиційної платформи — за життя”, діяльність якої уже заборонили, були категорично проти.
Повторно до цього питання повернулися 5 жовтня 2022 року тоді міський голова Полтави Олександр Мамай виступив зі зверненням, в якому зазначав, що влада не має права впливати на питання релігії, тому що церква та влада повинні бути незалежними інститутами. Однак це справило радше негативний вплив на депутатів, які не відмовилися від своїх переконань. Але уже за традицією депутати провалили і це голосування.
Православні юрисдикції церков до 2018 року
На Полтавщині православні віруючі до 2018 року могли відвідувати служби в церквах трьох різних православних юрисдикцій. Однією з них була Українська православна церква московського патріархату, названа так, щоб відобразити визнання патріарха московського як свого духовного глави, і яка на практиці мала незалежність від Москви у своїх внутрішніх справах, що відповідало її статусу «автономії» в складі більшої Православної церкви Росії.
Дві інші, Українська православна церква київського патріархату та Українська автокефальна православна церква, обидві відійшли від Москви (і одна від одної) і помітно включили елементи антиросійського українського націоналізму до своїх постулатів існування. Усі три, принаймні до анексії Криму Росією та військового конфлікту на Донбасі та Луганщині, діяли в рамках правової системи, яка чітко відокремлювала церкву від держави і не надавала привілеїв жодній із церков, зберігаючи при цьому теплі робочі стосунки між ними.
Що означало отримання Томоса?
Оскільки відносини між Україною та Росією погіршилися внаслідок подій 2014 року, так само відносини між церквою та державою в Україні почали змінюватися. Президент Петро Порошенко з міркувань політичної доцільності прагнув, щоб Україна мала одну і тільки одну незалежну (за православною термінологією «автокефальну») православну церкву. Можливо через розрахунки електорального типу, а й, можливо, завдяки справжньому бажанню консолідувати українську націю навколо релігійної організації. Громади, не пов’язаної, хоча б духовними путами, з північним агресором. Це підтримав і Константинопольський Патріарх Варфоломій, який у грудні 2018 року простягнув руку допомоги, запропонувавши видати «Томос про автокефалію».
З грудня 2018 року в Україні було створено дві православні юрисдикції замість трьох. Українська православна церква київського патріархату та Українська автокефальна православна церква об’єдналися в одну церкву — Православну церкву України, яку нині очолює Епіфаній. Тоді як Українська православна церква московського патріархату відмовилася брати участь у процесі об’єднання. Нова церква отримала Томос від Патріарха Варфоломія 6 січня 2019 року.
Як церква стає виразником політичних ідей та маніпуляцій
Головним питанням, що відокремлює Православну церкву України від Української православної церкви московського патріархату, є їхні стосунки з Російською Православною Церквою.
Українська православна церква московського патріархату має значну автономію у своїх внутрішніх справах. Зрештою, однак, вона підпорядковується Патріарху Московському Кирилу, який має офіційно затвердити її керівника. Церква підкреслює єдність, яку вона має з віруючими російської православної церкви.
Навпаки, Православна церква України є незалежною від інших релігійних організацій. Ця незалежність дозволяє їй розвивати унікальне українське вираження християнства.
Сьогодні два головних конкуруючих прояви православ’я відображають два різні історичні бачення відносин між росіянами та українцями. Для Московського патріархату росіяни та українці є одним народом. Тому їх має об’єднати єдина церква.
Президент Росії Володимир Путін навів саме цей аргумент у своєму есе. Православну церкву України він характеризує як замах на «духовну єдність» російського та українського народів.
Православна церква України дотримується зовсім іншої точки зору. В інтерв’ю British Broadcasting Corp. митрополит Епіфаній рішуче відкинув «російські імперські традиції». Як окремий народ із самобутньою культурою, українці потребують незалежної церкви.
Чому церковне питання є важливим?
Будучи країною з довгим радянським минулим, де релігія була проголошена «опіумом для народу» і проти якої жорстоко боровся комуністичний режим, Україна отримала свободу віросповідання лише після здобуття незалежності в 1991 році.
Опитування громадської думки дали переконливі результати, які свідчать про те, що церква є одним із соціальних інститутів, який користується найбільшою довірою українців. Так, згідно з опитуванням Центру Разумкова (2017), волонтерам довіряють 66,7% респондентів, церкві – 64,4%, армії – 57,3%. Майже в 2,5 рази менше довіряють Президенту (24,8%), ще менше – Уряду та Парламенту (19,8 і 13,8% відповідно). Наведені вище цифри демонструють політичний капітал церкви в Україні.
Позиція церкви
Загалом з 2018 по 2022 роки на Полтавщині з Московського патріархату перейшло 8 релігійних громад. Першою на бік єдиної канонічної православної церкви стала православна громада селища Гоголеве. Віряни наголошували на тому, що це свідомий вибір молитися українською мовою за побратимів, що загинули від рук Росії.
У 2022 році до Української православної церкви перейшов Свято-Миколаївський храм у Воскобійниках Шишацької громади, до них приєдналася Михайлівська релігійна громада в селі Білоцерківка, громада Пресвятої Трійці в селі Попівка, Свято-Покровська релігійна громада в селі Красногорівка, релігійна громада святих апостолів Петра і Павла місті Карлівка, Свято-Успенська релігійна громада в селі Поділ, а також громади Святого Архистратига Михаїла Харківського у Лубнах та Свято-Георгіївська релігійна громада в селі Білоцерківці Лубенського району.
Близько 25 храмів та монастирів у Полтавській області досі залишаються в юрисдикції Московського патріархату, серед яких більшість розташовані у місті Полтава. Деякі священники цих громад публічно виступали щодо засудження дії Росії та Патріарха Кирила, дехто багатозначно мовчав, однак відчувається помітне зменшення у їх просторі ідей руского міра, адже це загрожує їм втратою авторитету та вірян.