Операція «Френтік» була однією з найбільших авіаційних кампаній, проведених під час Другої світової війни. Вона стала унікальним прикладом військового співробітництва між Сполученими Штатами Америки та Радянським Союзом. Основною метою операції було проведення так званих «човникових бомбардувань». Під час місій американські військові літаки злітали з баз у Великій Британії та Італії, завдавали ударів по стратегічних об’єктах противника в Центральній та Східній Європі, а потім сідали на радянські аеродроми. Операція тривала з червня по вересень 1944 року. Основними базами для бомбардувальників стали Полтава, Миргород і Пирятин. Далі на poltava.com.ua.
Варто зазначити, що «Френтік» була не лише військовою місією, а й політичним експериментом. У той час відносини між союзниками залишалися досить складними, проте їх об’єднувала спільна мета — боротьба проти нацистської Німеччини.
У межах цієї американо-радянської операції, що була частиною стратегічного плану союзників, Полтавський аеродром зазнав масованого нальоту Люфтваффе, що призвело до значних втрат. Попри це, операція залишила помітний слід в історії Другої світової війни та в пам’яті мешканців Полтавщини.
Як виникла ідея проведення операції «Френтік»?
За даними істориків, ідея проведення «човникових бомбардувань» з’явилася відразу після вторгнення Німеччини в СРСР, проте її серйозне обговорення розпочалося лише після нападу Японії на Перл-Харбор у грудні 1941 року. Після вступу США у Другу світову війну американське керівництво звернулося до Сталіна з пропозицією надати можливість використовувати далекосхідні радянські аеродроми для бомбардувань Японії, однак Москва не могла погодитися на такий крок. Крім того, Вашингтон наполягав на відкритті другого фронту у Східній Азії.
Реальну спробу організувати співпрацю в Європі західні союзники здійснили лише під час підготовки першої зустрічі «Великої трійки» у Тегерані. Американцям знадобилося понад два роки, щоб переконати Сталіна погодитися на цю операцію.
Восени 1943 року на Московській та Тегеранській конференціях США запропонували ідею «човникових перельотів» до СРСР з територій Великої Британії та Італії. Натомість Москві пропонували за програмою ленд-лізу до 400 сучасних бомбардувальників, які мали керуватися радянськими пілотами, що пройшли навчання у США.
Чому «Френтік»?
Спочатку операцію планувалося назвати «Бейсбол». Потім назву змінили на Frantic Joe («Шалений Джо»), але й вона не прижилася. Тоді Сталіна іронічно називали в США Uncle Joe («Дядечко Джо»), тому для назви американо-радянської операції вибрали скорочений варіант — Frantic, що перекладається як «Шалений».
Полтавська область була обрана для базування американських бомбардувальників не випадково. До кінця 1943 року Червона армія звільнила половину території сучасної України, включаючи Полтавщину. Для проведення активної фази операції «Френтік» були обрані аеродроми в Полтаві, Миргороді та Пирятині.
Вони були зручно розташовані та знаходилися під прикриттям розрахунків ППО, що базувалися в Гребінці, Карлівці та Петрівцях. До речі, сьогодні на Полтавщині також кожен має свій фронт.
Створення авіабази в Полтаві
Авіабаза в Полтаві була створена в 1944 році. Цей об’єкт призначався для проведення підготовчих заходів і організації взаємодії з американськими військовими. Командиром авіабази був призначений генерал-майор авіації Олександр Пермінов. У будівництві авіабази брали участь американські та радянські солдати, а також місцеві мешканці, серед яких було багато жінок. Будівельні роботи завершилися в травні 1944 року.
На радянських аеродромах у Полтавській області базувалися частини Восьмої, Дванадцятої та П’ятнадцятої повітряних армій США. За планом операції американські пілоти мали злітати з британських та італійських аеродромів.
Проведення операції «Френтік»
Підготовка до американо-радянської місії проводилася в умовах повної секретності. Операція складалася із семи «човникових місій», кожна з яких мала окрему кодову назву: «Френтік-1», «Френтік-2», «Френтік-3», «Френтік-4», «Френтік-5», «Френтік-6» та «Френтік-7». Кампанія тривала з червня до 19 вересня 1944 року.
На початку літа американські бомбардувальники атакували румунський порт Галац. Під час повітряного бою союзники втратили два літаки супроводу «Мустанг». 11 червня військовослужбовці П’ятнадцятої повітряної армії США організували зворотний переліт на територію Італії. Під час цього перельоту льотчики мали атакувати базу Люфтваффе у Фокшанах, проте втратили один літак, на борту якого перебував американський фотокореспондент Маккей. У нього було багато відзнятого матеріалу з аеродрому в Полтаві.
До рук німців потрапило близько 500 фотографій та документи, що підтверджували, що американські льотчики злітали із полтавських аеродромів. На основі цих даних німці почали планувати операцію з їхнього знищення.
Чому для базування американських бомбардувальників обрали аеродроми Полтавщини?
Під час підготовки операції «Френтік» фахівці ретельно вивчили можливості аеродромної мережі СРСР. Для базування американських бомбардувальників був обраний Полтавський аеродромний вузол. До війни полтавський аеродром був однією з основних баз бомбардувальної авіації Радянського Союзу. Він мав якісну злітно-посадкову смугу з твердим покриттям, що значно полегшувало підготовку аеродрому до прибуття іноземної авіації.
Важливим фактором була близькість аеродромів у Миргороді та Пирятині, а також наявність польових аеродромів для базування частин ППО СРСР у Карлівці, Гребінці та Петрівцях.
Окрім того, Полтава розташовувалася приблизно на однаковій відстані як від Італії, так і від Британських островів, що робило її ідеальним місцем для організації бойових вильотів.
Авіанальоти на аеродроми під Полтавою 22 і 23 червня 1944 року
Військові експерти та історики оцінюють наслідки німецької операції як катастрофічні. У ніч на 22 червня секретну авіабазу під Полтавою атакували 75 бомбардувальників Heinkel. Після цього фактично й розпочалося згортання місії. З 73 американських бомбардувальників вціліло всього 9. Окрім цього, були знищені 20 радянських літаків прикриття. Своєю чергою німецька авіаційна група, яка здійснила перший наліт, повернулася на аеродром базування під Мінськом без втрат. Вважається, що для ВПС США це був найбільший одноразовий збиток за всі роки Другої світової війни.
У німецьких штабах операцію зі знищення американських і радянських аеродромів назвали Zaunkönig, що в перекладі означає «кропив’янка». Так називалася самонавідна акустична підводна торпеда. Одночасно з бомбардуванням аеродрому під Полтавою німці атакували аеродроми в Миргороді та Пирятині, де також базувалася авіація США. При цьому історики визнають, що втрати могли бути значно більшими, однак в останній момент частина літаків з полтавських авіабаз перебазувалася на запасні майданчики, зокрема в районі Кіровограда, який нині має назву Кропивницький.
Здається, що радянське командування було готове до бомбардування з боку нацистської Німеччини. Літаки були розсіяні по краях аеродромів. Під час атаки був забезпечений потужний зенітний вогонь та прикриття аеродромів нічними винищувачами. Попри це, було знищено 44 Boeing B-17 Flying Fortress, а також кілька Douglas C-47 Skytrain і P-38 Lightning. Пошкодження отримали 25 Boeing B-17 Flying Fortress, 15 Як-9, 6 Як-7, 3 У-2 та 1 Hawker Hurricane.
Унаслідок бомбардування з боку нацистської Німеччини було знищено близько 2000 авіабомб і згоріло 300 тонн бензину. Загинули 31 радянський військовослужбовець і 1 американець. Поранення отримали 15 військовослужбовців США та 88 — СРСР.
Наслідки німецьких нальотів
Американська авіаційна група після бомбардування була спочатку скорочена вдвічі, а потім утричі. З 1300 військовослужбовців США до червня 1945 року її чисельність не перевищувала 300 осіб. При цьому операція «Френтік» мала величезне значення для союзників. У червні 1944 року розпочалася операція «Оверлорд» і довгоочікуване для СРСР відкриття другого фронту в Західній Європі.
Історики стверджують, що «човникові авіаперельоти» та супутні бомбардування в першій половині XX століття були досить поширеним елементом тактики ведення бойових дій. Однак подібна операція за участю Радянського Союзу в роки Другої світової війни була унікальною.
Довгий час деталі «Френтіка» залишалися засекреченими. Причиною цього є те, що в західній історіографії вона вважалася невдалою. До речі, раніше стало відомо, як зароджувалась авіація в Полтаві.