Хто насправді вирішує, куди спрямувати гроші бюджету Полтави: міський голова, депутати чи профільні управління? Рішення про розподіл коштів не ухвалюється одноосібно. Бюджет проходить кілька етапів — від прогнозування доходів і підготовки проєкту до голосування міської ради, виконання бюджетних програм та конкретних закупівель. Розбираємо весь шлях коштів і показуємо, де закінчується політична воля, а де починається бюрократична реальність. Далі на yes-poltava.com.
Як народжується бюджет Полтави: від прогнозу до рішення ради
Бюджет Полтави не з’являється за один день на сесії міськради. Це багатомісячний процес, у якому беруть участь фінансове управління, виконком, профільні департаменти, депутатські комісії й, зрештою, вся міська рада. Розуміння цього шляху допомагає зрозуміти, де саме формуються пріоритети та хто реально впливає на розподіл мільярдів.
Усе починається ще влітку попереднього року. Бюджетно-фінансове управління Полтавської міської ради збирає бюджетні запити від головних розпорядників коштів — департаментів освіти, охорони здоров’я, управління ЖКГ, соціального захисту та інших. На основі цих даних, макроекономічних показників держави та прогнозу надходжень (насамперед ПДФО) готується прогноз місцевого бюджету на середньостроковий період (зазвичай на три роки). Прогноз схвалює виконавчий комітет. Саме на цьому етапі закладаються перші пріоритети: скільки орієнтовно піде на освіту, ЖКГ, оборону чи соціальний захист.
Далі формується вже конкретний проєкт бюджету на наступний рік. Фінансове управління доопрацьовує цифри з урахуванням державного бюджету (обсягів субвенцій, реверсної дотації, освітньої субвенції тощо). Проєкт знову розглядає і схвалює виконком. Після цього документ потрапляє до депутатів.
Ключову роль на цьому етапі відіграє постійна депутатська комісія з питань бюджету, фінансів та планування. Саме вона детально аналізує проєкт, заслуховує розпорядників коштів, може рекомендувати зміни. Паралельно інші профільні комісії аналізують свої галузі. На практиці значна частина узгоджень відбувається ще до офіційного засідання комісії — через роботу фракцій і переговори між депутатами та посадовцями.
Фінальна точка — сесія міської ради. За Бюджетним кодексом місцеві бюджети мають бути затверджені до 25 грудня року, що передує плановому. У Полтаві це зазвичай відбувається наприкінці грудня (у 2025 році бюджет-2026 ухвалили 24 грудня на позачерговій 75-й сесії). Депутати голосують за рішення про бюджет, у якому визначаються загальні суми доходів і видатків, розподіл за програмами та головними розпорядниками.
Яка роль міського голови (або особи, що виконує його обов’язки)? Він не «малює» цифри одноосібно, але суттєво впливає на процес. Міський голова забезпечує підготовку проєкту бюджету, вносить його на розгляд ради, є розпорядником бюджетних коштів і несе відповідальність за виконання. У політичному сенсі саме від позиції голови та його команди значною мірою залежить, які пріоритети потраплять у проєкт ще до того, як його побачать депутати. Водночас остаточне слово — за радою: без голосів більшості депутатів бюджету не буде.
Звідки беруться гроші і куди йдуть найбільші суми?
Бюджет Полтавської громади на 2026 рік перевищив шість мільярдів гривень. Це рекордна сума за останні роки, але за великою цифрою ховається досить проста логіка: звідки ці гроші приходять і на що їх фактично витрачають.
Основне джерело наповнення бюджету — податок на доходи фізичних осіб. Він дає майже 67 відсотків усіх надходжень. Тобто левова частка міської каси формується із зарплат полтавців. Далі йдуть місцеві податки та збори — близько 23 відсотків. Це плата за землю, податок на нерухомість, єдиний податок. Ще приблизно 9 відсотків забезпечує акциз. Усе інше — дрібніші надходження. Важливо, що частина ПДФО обов’язково йде у вигляді реверсу до державного бюджету. У 2026 році це понад 627 мільйонів гривень.
Тепер про видатки. Найбільша стаття — освіта. На Департамент освіти передбачено 2,15 мільярда гривень, або майже 36 відсотків усього бюджету. Це зарплати вчителів, утримання шкіл і садочків, харчування, ремонти. Друге місце міцно займає житлово-комунальне господарство — 1,14 мільярда гривень. Сюди входить утримання вулиць, освітлення, вивезення сміття, ремонт мереж і доріг. Медицина отримує 561 мільйон, соціальний захист — майже 391 мільйон. Разом освіта, ЖКГ, медицина і соцзахист забирають понад половину всього бюджету.
Окремо варто сказати про оборону. На Департамент з питань цивільного захисту та оборонної роботи виділено майже 203 мільйони гривень. З них 156,6 мільйона — це програма «Полтавський спротив». Саме через неї громада фінансує запити військових частин: дрони, техніку, амуніцію та інше забезпечення.
За цими великими цифрами стоять цілком конкретні об’єкти. На капітальний ремонт аварійної ділянки вулиці Паїсія Величковського, яку в народі називають «серпантином», у 2026 році заклали 33,6 мільйона гривень. Кошти мають піти на демонтаж старої дороги, нову основу, дренаж і підпірну стіну. Повна вартість об’єкта — майже 99 мільйонів, тож цьогорічне фінансування — лише черговий етап. На завершення будівництва колумбарію на Центральному кладовищі передбачено 6,6 мільйона гривень. В освіті — понад десять мільйонів на реконструкцію їдалень у ліцеї «Інтелект» і гімназії № 25, а також близько дев’яти мільйонів на ремонт укриття в ліцеї № 1.
Іншими словами, бюджет Полтави — це насамперед гроші на утримання міста і виконання обов’язкових соціальних функцій. Великі інфраструктурні роботи з’являються лише тоді, коли після покриття основних потреб залишається ресурс.
Хто приймає фінансові рішення щодня: мер, виконком, управління
Затверджений бюджет — це лише фінансова рамка. Протягом року конкретні рішення щодо її виконання приймає виконавча вертикаль: міський голова, виконком, фінансове управління та профільні департаменти.
Міський голова (або особа, яка виконує його обов’язки) відповідає за організацію виконання бюджету, підписує відповідні документи та впливає на пріоритети, які можуть отримати додаткове фінансування. У Полтаві ці функції зараз виконує секретар міської ради Катерина Ямщикова, яка також головує на засіданнях виконкому.
Виконавчий комітет ухвалює оперативні рішення в межах своїх повноважень: зокрема, розглядає питання щодо змін бюджетних показників, фінансування окремих програм і спрямування коштів на нагальні потреби. Частину таких рішень надалі затверджує міська рада.
Профільні департаменти та управління відповідають за свої напрямки. Вони розподіляють кошти в межах затверджених бюджетних програм, готують кошториси, організовують закупівлі, укладають договори та звітують про використання коштів. Саме на цьому рівні визначається, які конкретні заходи чи роботи фінансуватимуться в межах уже встановлених пріоритетів.
Протягом року бюджет може коригуватися через зміни надходжень, нові потреби або зміну вартості робіт і послуг. Фінансове управління готує відповідні пропозиції, виконком їх розглядає, а депутати затверджують зміни на сесії. Саме під час таких коригувань особливо помітно, як змінюються пріоритети та хто впливає на перерозподіл коштів.
Отже, рада визначає бюджетну рамку, а виконавча влада забезпечує її щоденне виконання. Від прозорості цієї роботи залежить, чи перетворяться передбачені бюджетом кошти на конкретні послуги, ремонти та міські проєкти.
Від бюджетної програми до закупівлі: як гроші доходять до реальних справ
Затверджений бюджет і навіть розподіл коштів між департаментами — це ще не кінець шляху. Щоб гроші перетворилися на відремонтовану дорогу, закуплену техніку чи відремонтоване укриття, вони мають пройти кілька обов’язкових етапів. Саме тут часто ховається різниця між тим, що написано в рішенні ради, і тим, що реально отримує громада.
Усе починається з бюджетної програми. Кожна велика сума в бюджеті прив’язана до конкретної програми з визначеною метою, завданнями, показниками результату та відповідальним виконавцем. Наприклад, програма «Полтавський спротив», програма розвитку освіти чи програма утримання доріг. Саме програма задає рамки: на що можна витрачати гроші, а на що — ні.
Далі головний розпорядник коштів (департамент або управління) розробляє кошториси. Це вже детальний фінансовий план для конкретної установи чи заходу: скільки піде на зарплату, скільки на матеріали, скільки на послуги. Кошторис затверджує керівник розпорядника, і лише після цього з’являється право брати бюджетні зобов’язання, тобто укладати договори.
Коли йдеться про закупівлю товарів, робіт чи послуг понад певну суму, обов’язково включається система Prozorro. Більшість серйозних витрат громади проходить через відкриті торги. Саме тут з’являється конкуренція, можливість порівняти ціни й, теоретично, контроль з боку громадськості. Після визначення переможця укладається договір, і лише тоді починається реальне виконання — ремонт, постачання, надання послуг.
Контроль відбувається на кількох рівнях. Внутрішній — з боку фінансового управління та керівників розпорядників. Зовнішній — Державна аудиторська служба, Рахункова палата (у межах своїх повноважень), а також громадськість через Prozorro та портал відкритих даних. На папері система виглядає логічною і прозорою. На практиці якість контролю залежить від того, наскільки своєчасно публікуються документи, чи реально аналізують результати закупівель і чи є реакція на виявлені порушення.
Чи може громада впливати на бюджет Полтави?
Формально полтавці мають кілька інструментів впливу: петиції, місцеві ініціативи, публічні консультації та громадський бюджет. Проте їхні можливості обмежені: вони дають змогу порушити питання, привернути увагу влади чи запропонувати конкретне рішення, але не гарантують зміни бюджетних пріоритетів.
Петиція після збору необхідної кількості підписів підлягає розгляду міською владою. Вона може привернути увагу до проблеми, прискорити вже заплановані роботи або змусити посадовців публічно пояснити позицію. Місцева ініціатива дає мешканцям більше можливостей — зокрема, подати проєкт рішення для розгляду радою. Публічні консультації дозволяють висловитися ще до ухвалення важливого рішення.
Окремим інструментом є громадський бюджет (бюджет участі), через який мешканці можуть пропонувати та обирати невеликі локальні проєкти. У Полтаві такий механізм працював у різні роки, але його фінансовий масштаб незрівнянно менший за загальний бюджет громади.
Водночас можливості впливу обмежує сама структура бюджету. Значна частина видатків припадає на зарплати, енергоносії, соціальні виплати, харчування та утримання критичної інфраструктури, тому вільного ресурсу для перерозподілу небагато. Крім того, ключові пріоритети значною мірою визначаються ще під час підготовки проєкту бюджету — до того, як він потрапляє на розгляд ради.
Тому громада може впливати на бюджет, але переважно через конкретні рішення та точкові зміни. Суттєво перерозподілити мільярди між освітою, ЖКГ, соціальними видатками чи обороною за допомогою одного інструменту участі практично неможливо. Найбільший вплив дає не окрема петиція чи консультація, а послідовна й організована участь мешканців у місцевій політиці.
Тобто бюджет громади — це завжди компроміс між обмеженими ресурсами, обов’язковими витратами та політичними пріоритетами. Інструменти участі існують, але їхня сила залежить не від закону, а від того, наскільки мешканці готові ними користуватися і наскільки влада готова чути.
Джерела:
- https://rada-poltava.gov.ua/ua/news/deputati-prijnyali-byudzhet-poltavskoyi-gromadi-na-2026-rik
- https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17
- https://kolo.news/category/vlada/45876
- https://suspilne.media/poltava/1196574-grosi-dla-oboroni-na-2026-so-peredbacili-u-proekti-budzetu-poltavskoi-tg/
- https://np.pl.ua/2025/12/25/zatverdzheno-biudzhet-poltavy-na-2026-rik-zahalnyy-obsiah-ponad-6-miliardiv-hryven/
- https://poltavawave.com.ua/kolumbarij-serpantyn-ta-osvita-zatverdyly-byudzhet-poltavy-na-2026-rik/
- https://rada-poltava.gov.ua/ua/news/deputati-prijnyali-byudzhet-poltavskoyi-gromadi-na-2026-rik
- https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/228-2002-%D0%BF#Text
- https://t.me/kateryna_yamshchikova/9782