Вівторок, 28 Червня, 2022

“Спілка учасників АТО Решетилівщини” постійно отримує запити з фронту

Громадська організація “Спілка учасників АТО Решетилівщини” діє з 2017 року і нині, повідомляє сайт yes-poltava, у своєму складі налічує більше 120 учасників бойових дій з Решетилівської громади, що на Полтавщині. 

Сотні представників громади нині захищають Батьківщину

За більше як 4 роки діяльності ГО вже має вагомі досягнення. Минулого року біля приміщення спілки відкрито пам’ятний знак “Захисникам України” та встановлено банер із фотографіями полеглих земляків у перші роки російсько-української війни. Щоб втілити цей задум, тутешня громада відповіла на ініціативу і заклик ГО, зібравши більше 61 тисячі гривень. Долучилися до доброї справи і немісцеві патріоти, жертвуючи кошти. 

У приміщенні спілки облаштовано музейну кімнату. Її теж присвятили пам’яті місцевих захисників, які з 2014 року загинули на Сході України, а також тут зібрано експонати з фронту. Спілка постійно сприяє учасникам бойових дій щодо надання різного роду юридичних консультацій, левова частка яких стосується земельних питань. 

Голова ГО Олег Мотузко, медик за фахом, на безплатній основі надає учасникам спілки послуги мануальної терапії та масажу, проводить навчання з цивільної оборони. А ще в розпорядженні захисників невелика кімната для занять спортом.

На сьогодні спілка утримується виключно за рахунок внесків її членів та самого очільника ГО. За словами Олега Мотузка: “Заробітна плата нікому, хто працює у складі організації, не виплачується, бо це не передбачено. Приміщення, де до заснування спілки діяла насіннєва станція, досі на балансі Держпродспоживслужби. Передачу, наскільки мені відомо,  гальмує Фонд держмайна. Тривалий час міська рада обіцяє взяти нас на свій баланс. Але за роки, на жаль, так нічого і не змінилося… Нашим побратимам хочеться відчувати себе потрібними…

Першими після активної фази російського вторгнення на фронт пішли саме атовці. На сьогодні на війні 80% учасників нашої спілки. Інші — це інваліди війни з 2014 року і ті, хто чекає своєї черги на фронт. Серед наших хлопців з ГО є два інваліди війни, які попри це знову пішли захищати Батьківщину в перші дні активної фази. Стосовно Решетилівської громади в загальному, то на війні нині перебувають близько 90% атовців, які вже воювали в попередні роки. Це сотні хлопців”.

Хвиля народної допомоги трохи спала у порівнянні з початком активної фази війни

Ще до повномасштабного вторгнення спілка не була осторонь волонтерства. А нині тим паче. 

“Постійно отримуємо запити з фронту, потім озвучуємо потреби бійців суспільству і разом з небайдужими людьми починаємо їх закривати, — каже Олег Мотузко. — Тривалий час співпрацюємо з Полтавським батальйоном небайдужих, долучаються й патріоти з нашої громади, окремі організації.

Серед основних запитів бійців: одяг, різні металеві вироби (скоби, лопати, ломи, цвяхи), плівка, медпрепарати (обезболювальні, протизастудні, перев’язувальні матеріали), продукти харчування. Ми передали військовим і багато амуніції, зокрема плитоноски, розгрузки, тепловізор, на нульові позиції відправили 5 бронежилетів. Участь у зборі коштів  на найнеобхідніше доводиться брати навіть самим солдатам та їх рідним. Медикаментами і продуктами постійно допомагає одна з місцевих релігійних організацій”.

За словами Олега Мотузка, все це відправляють на Схід. Насамперед на Харківський, Донецький і Луганський напрямки. Транспортом в основному сприяють полтавські волонтери. А нещодавно за власний кошт голова спілки на своєму авто доставив пораненого бійця на реабілітацію з Дніпра на Полтавщину.  Одне з найбільших відправлень за весь період війни — завантажений на Донеччину тонною допомоги бус та разом з ним ВАЗ-2108, підготовлений для потреб ЗСУ і теж забитий допомогою (продукти, “залізяччя”, одяг та прилад нічного бачення).

У спілці, яка, як вже говорилося, функціонує виключно завдяки ентузіазму її учасників та небайдужих людей, на добровільних засадах, чи не найбільш самовіддано волонтерять Юлія Кулик (вона координує збір допомоги безпосередньо на спілку та в пункти прийому), а ще Станіслав Бокланов (його робота — вантажити і сортувати зібране). 

“На жаль, хвиля народної допомоги трохи спала у порівнянні з початком активної фази війни. Тому крім допомоги місцевого населення доводиться шукати підтримку і фінансування навіть за межами області”, — підсумовує Олег Мотузко.