З того часу як Україна 24 серпня 1991 офіційно здобула свою незалежність, українцям неодноразово приходилось доводити свою силу та боронити свободу держави. Однією із найвагоміших історичних подій стала Революція гідності, яка розпочалась 30 листопада 2013 року і тривала до лютого 2014 року. Хвиля протистоянь між активістами та силовиками швидко переросла у кровопролиття: за інформацією Міністерства охорони здоров’я України лише у період з 18 по 24 лютого 2014 року загинуло 82 людини, а понад 600 осіб було травмовано. Такі жорстокі дії з боку влади сколихнули всю державу. Сильний український дух зміг перемогти – було скинуто з посади Президента України Віктора Януковича, який швидко втік з країни. Варто зазначити, що Революція гідності відбувалась не лише у Києві. Протестувальники виходили на вулиці Рівного, Одеси, Івано-Франківська, Львова, Харкова, Ужгорода, Полтави, Вінниці, Хмельницького, Луцька, Житомира, Черкас, Дніпра, Сум, Тернополя та Чернігова. Тож як відбувалась Революція гідності у Полтаві? Далі на yes-poltava.com.ua.
Листопад, який змінив наше життя
Насправді все почалось ще 21 листопада 2013 року в Києві, коли через рішення українського уряду про призупинення вступу до Європейського Союзу активісти вийшли на акцію мирного протесту. У Полтаві низка мітингів стартувала на день пізніше – 22 листопада. Тоді полтавці, які підтримували євроінтеграцію зібрались разом біля Полтавської ОДА. У період з 22 по 30 листопада обурення місцевих жителів зростало – фактично щодня проходили мітинги, флешмоби, автопробіг, протестна хода та зібрання полтавців з гаслами “Так – Асоціації! Ні – окупації!”, “Не спи – Україну проспиш” тощо. Всі ці дії були проведені на підтримку Євроінтеграції. Інформація про мітинги швидко поширилась у пресі та соціальних мережах, тому щодня активістів ставало все більше і більше.
Загострення подій у Києві – реакція полтавців
Остаточною краплею для обурення свідомих громадян міста стали події, що відбулись у Києві в ніч із 29 на 30 листопада. Тоді, близько 4 години ранку бійці “Беркуту” оточили протестувальників на Майдані та намагались розігнати людей, використовуючи силу та озброєння. Серед активістів тоді переважну більшість складали молоді люди та студенти. Майже кожна 4-та людина постраждала у результаті неправомірних дій бійців. Ту ніч можна вважати переломним моментом для зміни у свідомості українського народу і полтавців. Обурливі дії бійців “Беркуту” стали причиною розростання полтавського Майдану – ввечері 30 листопада під будівлею Полтавської ОДА зібралось приблизно 800 жителів Полтави та області.
Грудень 2013 року – продовження протестів
Політичні події, що відбувались у грудні 2013 року стали яскравим відображенням усього, що відбувалось на той час у Києві. Біля Полтавської ОДА було встановлено революційний намет та утворено так званий “Полтавський обласний штаб національного спротиву”. Швидко було налагоджено телемости, які допомагали відстежувати ситуацію у Полтаві та столиці України.
У той час прямі трансляції з Майдану Незалежності у Києві можна було дивитись онлайн з будь-якої точки країни, тому реакція суспільства на кожну дію влади була швидкою. Новий шквал обурення спричинили дії “Беркуту” у ніч з 10 на 11 грудня, коли силовики вирішили взяти активістів штурмом. Побачивши це дійство у реальному часі, сотні киян поїхали на Майдан, щоб допомогти співгромадянам чинити опір. До Києва почали з’їжджатись люди з усіх куточків країни, у той час, як влада призивала з різних областей беркутівців. На тлі цих подій полтавцями було влаштовано низку пікетів, де вони вимагали повернути прикликаних з Полтави беркутівців додому. Активісти звертались на телебачення та вимагали перемовин з головою ОДА та УМВС Полтавської області.
Вирішальна зима: події 2014 року
Протягом січня та лютого 2014 року полтавські активісти декілька разів пікетували і навіть намагались штурмувати ОДА. Необхідно зазначити, що попри численні мітинги та криваві події у Києві, Полтава стала одним із небагатьох міст де вдалось уникнути кровопролиття. 24 січня 2014 року на чолі з Андрієм Барановим біля Полтавської ОДА було утворено Автомайдан. Водночас активістами було захоплено сесійну залу ОДА.
У лютому стало відомо про загибель у Києві на Майдані двох жителів Полтавщини – Андрія Черненка та Ігоря Сердюка. Після цього багато полтавців об’єднались: жінки молились про загиблих героїв, а деякі чоловіки вирушили на Майдан до Києва, щоб уже там відстоювати свою незалежність.
Від Революції гідності до протистояння Росії
Наприкінці лютого 2014 року, коли стало відомо, що Росія ввела свої війська на територію України, свідомі полтавці знову зібрались біля ОДА. Тоді на мітинг на підтримку національної єдності прийшло майже дві тисячі місцевих жителів, а активісти Правого сектору розпочали пошук добровольців на випадок можливого нападу росіян. Навесні громадська організація “Украинский гром” намагалась підбурити жителів Полтави до сепаратизму та приєднання до Росії. Але активісти Полтавського Майдану швидко зупинили такі дії та довели, що Полтава – це Україна. Три тисячі полтавців зібрались біля Вічного вогню з прапорами України та засудили сепаратистів.