Телевізійне ток-шоу “Без табу” – один із перших експериментальних та досить успішних проєктів телеканалу 1+1, який транслювався на початку 2000-х років. Популярності передача набула завдяки новій та ще не дуже відомій на той час ведучій – Ользі Герасим’юк. Складно знайти людину, яка не дивилась тоді це телешоу, або хоча б не бачила рекламу проєкту. На піку розквіту програми Ольгу називали “українською Опрою Уінфрі”. Саме за ініціативи Герасим’юк, шоу було зосереджене на висвітленні соціальних проблем в Україні, які базувались на реальних історіях пересічних громадян. У “Без табу” піднімались проблеми жорстокості та боротьби з насиллям, соціальної нерівності та свободи слова. Ольга дуже глибоко занурювалась у проблему кожного випуску, тому можливо побачене на проєкті зародило перші думки щодо побудови власної політичної кар’єри. Далі на yes-poltava.com.ua.
Перші кроки в журналістиці та медіапросторі
Ольга Володимирівна Приходько, а надалі – Герасим’юк народилась у місті Пирятин, Лубенського району, Полтавської області у родині механіка та вчительки. Після закінчення школи з відзнакою, було прийнято рішення переїхати до Києва, адже дівчина мріяла стати журналісткою. Там Ольга поступила до Київського національного університету імені Тараса Шевченка на факультет журналістики, де проявляла себе відповідальною та активною студенткою з відмінними знаннями.
По завершенню навчання в університеті, Ольга мала змогу нарешті присвятити себе журналістиці. З 1981 року по 1995 рік працювала на посадах кореспондента газет “Комсомолець Полтавщини” та “Комсомольське знам’я”, редакторкою журналу “Людина і світ”. У 1995 році потрапила на роботу в Українське незалежне інформаційне агентство новин.
У 1996 році кар’єра журналістки набрала нових обертів – полтавку запрошують працювати на телебаченні. Ольга стала телеведучою та авторкою багатьох соціальних та документальних проєктів таких як “Іду на ви”, “Проти ночі”, “Хочу і буду”, “Версії Ольги Герасим’юк”. Однак, найбільшу славу дівчині принесла участь у телевізійному ток-шоу “Без табу”, яке протрималось на екрані близько 10 років та заслушило любов та повагу глядачів..
Вже тоді молода журналістка почала заглиблювалась у політичні проблеми. У 2004-му вона була однією із тих працівників каналу 1+1, які під час “Помаранчевої революції” наполягали на швидкому реагуванні медіаслужби та висвітленні усіх політичних подій у реальному часі та без перебільшень чи недомовок.
Політична кар’єра Ольги Герасим’юк
Першими вагомими кроками в політичній діяльності полтавки стало отримання мандату народної депутатки України у 2006 році ( блок “Наша Україна”). Журналістка стала членом Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації, адже на той час вже мала значний досвід у цьому напрямку.
З 2007 року Ольга Герасим’юк займалась питаннями розширення європейської інтеграції та співпраці з НАТО.
Надалі Ольга декілька разів змінювала курс своєї політичної діяльності, але це не завжди мало успіх. Так, надумавши балотуватись від партії Віталія Кличка у 2012 році від Одеської області, вона програла вибори.
Голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення
У 2014 році Ольга Герасим’юк розпочинає працювати у Національній раді з питань телебачення і радіомовлення України. Вже через кілька місяців від початку роботи Ольга обіймає посаду заступника голови ради. Так розпочався багаторічний період роботи на цій посаді аж до 20 грудня 2021 року, коли полтавку було призначено головою Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.
Від початку повномасштабного вторгнення, Ольга Герасим’юк працювала у напрямку викорінення радянської та проросійської пропаганди з українського телепростору. У 2023 році вона дала низку інтерв’ю щодо курсу своєї подальшої діяльності та її погляд на зміни у медіапросторі після набуття чинності закону “Про медіа” (від 31.03.2023). Зокрема, Ольга зазначила, що спрямує свої сили на розвиток медіаосвіти, остаточне усунення проросійських каналів та реформування медіазаконодавства відповідно до вимог Європейського Союзу.