Ми усі змінилися після 24 лютого, наш погляд на деякі речі вже ніколи не стане таким як був. Для нас “бандерівець” – це не образа, а привід для гордості. А російська мова – не друга мова, а мова окупанта. Проте не для всіх і не завжди. Тож як вплинув напад Росії на полтавців та на громадську думку? Далі на yes-poltava.
Сприйняття російської мови
Останніми роками на Полтавщині все більше проявляється тенденція щодо упередження до етнічних росіян або російськомовних людей. Раніше говорити російською мовою було престижно, багато людей, які переїжджали з сіл в місто свідомо переходили на російську, адже українська вважалася мовою провінційності.
Важливі зрушення в цьому напрямі відбулися після 2014 року, коли змінилася політична риторика та політика ідентичності, Петро Порошенко перший президент, який на такому рівні підняв мовне та історичне питання. Політика цього періоду зосереджувалася на підтримці етнічної української ідентичності набагато більше, ніж за попередника Віктор Януковича.
Полтавці почали більше звертати увагу на український націоналізм, змінювати думку та ставлення до етнічних росіян і російськомовних. Особливо відчутно це стало після війни на Донбасі, проголошення ЛНР та ДНР, вхід повсякденний вжиток слова “сепаратист” тощо.
Наступним етапом стало повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року. Навіть місцеві блогери перейшли на українську мову. Однак у полтавців з’явилися конфлікти та непорозуміння з вимушеними переселенцями зі східних областей, які принципово відмовилися переходити на українську мову. Апелювали до того, що вони багато пережили і мова не має значення, апелювали до того, що це їхня рідна мова, а не мова Путіна. Полтавці насторожено сприймали цю риторику, а подекуди ставилися до таких переселенців з відразою.
В області відомі випадки, коли орендодавці відмовлялися здавати житло російськомовним людям або тим, хто принципово не хотів переходити на українську. Стигматизованими у суспільстві стали переселенці, які вважають, що це війна двох президентів, які не поділили портфелі. Іноді можна почути історію від місцевих про те, що горде для них слово «бандерівець», дехто вживає як образливе. Однак такі прикрі випадки не є тенденцією. На щастя, більшість людей об’єдналися у спільній справі. Полтавщину населяють близько 200 тис. переселенців, які асимілювалися в суспільстві, знайшли друзів, роботу, отримують гуманітарну допомогу та щирі співчуття місцевого населення.
Однак мовне питання залишається дражливою темою на Полтавщині, хоча є міста, де російська не вийшла з повсякденного вжитку, наприклад, Горішні Плавні, Кременчук тощо.
Ставлення до президента
Ставлення полтавців до Володимира Зеленського протягом його каденції було неоднорідне. Воно нагадувало хвилеподібну лінію. Під час виборів за нього віддали свій голос 82% жителів області. Місцеве населення покладало великі надії на президента щодо зміни бюрократії, зняття недоторканості. Але найбільше людям боліло питання корумпованості та нечесності чиновників й державних органів. Але у 2020 році згідно з опитуванням значна частина жителів області розчарувалася в народному ставленику. Тоді близько 70% жителів висловлювалися негативно про політику Зеленського, процентне співвідношення коливалася від 50% до 70% в різні періоди.
Якщо коротко, місцеве населення поставило занадто великі надії на Володимира Зеленського, а він не зміг їх виправдати. Чи то брак політичного досвіду, чи команда, яка постійно підводила, однак напередодні повномасштабного вторгнення Зеленський серед полтавців мав досить низький рейтинг.
Після 24 лютого рейтинг Зеленського і довіри до нього почав стрімко зростати. Полтавців вразило те, що він не покинув Києва, був разом із українцями в найстрашніші хвилини боротьби. Говорив правильні та мужні слова. Навіть політичні експерти відзначили, що Зеленський виріс як політик та став справжнім сильним президентом. Політик уже мудро веде переговори з західними лідерами та парламентами, вміє підібрати слова, щоб звернутися до народу, мотивувати, підбадьорити. Так, понад 60% полтавців заявили, що ставлення до Володимира Зеленського з початку війни змінилося у кращий бік.