Тривалий час дані про проведення секретної військової операції під кодовою назвою “Френтік”, або “Несамовитий Джо” під час Другої світової війни були приховані. Лише у 21 столітті повною мірою були розкриті всі подробиці, а у пресі активно почали з’являтися спогади й навіть світлини, зроблені у той час на Полтавському військовому аеродромі. Далі на yes-poltava.com.ua.
Так, мало кому відомо, що саме Полтавська область зіграла ключову роль у реалізації “Френтіка”, що вплинуло на хід усієї війни. Як це все відбувалося? Чому обрали саме Полтаву? І що довелось пережити полтавцям у той період?
Основна ідея спеціальної операції “Френтік”
На зібранні союзників Антигітлерівської коаліції постійно обговорювались нові військові стратегії. У січні 1943 року Вінстон Черчилль разом із Франкліном Рузвельтом зустрілись у Касабланці, щоб узгодити тактику завдання ударів з повітря по території Німеччини. Основна ідея полягала у руйнуванні не лише військових об’єктів, а й критичної інфраструктури. Бомбардування заводів, залізничних сполучень та електростанцій мали на меті завдати шкоди економіці Німеччини, а також деморалізувати населення. Багато важливих військових об’єктів знаходилось і на захоплених Гітлером територіях, тож їх ураження дало б значну перевагу у війні.
Повітряні сили США були зосереджені на аеродромах Італії та Англії, проте відстань, куди могла долітати американська авіація не покривала всієї території Гітлерівської Німеччини, а отже необхідно було знайти ще одне базування, яке б забезпечило так звані “човникові бомбардування”. Для цього нова база мала розташуватись десь на території Радянського Союзу.
Перемовини з Йосипом Сталіним на цей рахунок тривали дуже довго: йому не хотілося допускати американців на свою територію, він уникав зустрічей з союзниками й відмовлявся загальними фразами. Тож аж у грудні 1943 року, у відповідь на офіційне звернення Франкліна Рузвельта, Сталін надав дозвіл.
Чому саме Полтавська область?
Відомо, що ще до початку Другої світової війни Полтавський військовий аеродром високо цінувався у Радянському Союзі – він був одним з основних місць базування бомбардувальної авіації СРСР. Для виконання поставленої мети підходила і злітно-посадкова смуга, яка мала відповідне покриття і була у відносно-непоганому стані.
Недалеко від Полтави знаходились аеродроми у Миргороді та Пирятині, які також можна було залучити, до того ж навколо міста локувалось багато дрібних польових аеродромів, які використовувались для протиповітряної оборони.
Та найголовнішим було те, що відстань між Полтавою та базами в Італії й Англії була приблизно однаковою – ідеально для “човникового руху”.
Таким чином, вже у квітні 1944 року у Полтаві розмістився штаб Східного авіаційного командування, керувати яким обрали Альфреда Кесслера.
Весь процес підготовки до проведення “Френтіка” був засекреченим. Авіабазам у Полтаві, Пирятині та Миргороді було присвоєно назви “Station 559”, “Station 560” та “Station 561” відповідно.
Декілька місяців зайняла реконструкція аеродромів. Перебудовою та підготовкою баз займались як радянські, так і американські військові, які таємно прибули до Полтавської області. По завершенню підготовки, американці провели цілу інспекцію у Полтаві на придатність базування до експлуатації. Перевірка пройшла успішно.
Тож яким був той “Френтік”?
Спеціальна військова операція “Френтік” почалася 2 червня 1944 року та розділилася на 7 етапів, які згодом рахували як “Френтік-1”, “Френтік-2” тощо.
Повітряні рейди, які відбувалися за трикутником Англія-Італія-Полтава дали змогу не лише завдавати чіткі удари по цілях, але й вчасно дозаправлятись.
Під час “Френтіка” американською авіацією було уражено залізничні вузли “Дебрецен” та “Жолнок” в Угорщині, аеродром “Люфтваффе Фокшани” в Румунії, різні промислові об’єкти в Німеччині, нафтопереробні заводи в Румунії та Польщі тощо.
Німецька розвідка тривалий час не могла зрозуміти звідки на території Радянського Союзу вилітають літаки. Проте, все змінив випадок: випадково було спіймано фотокореспондента зі знімками з Полтавського аеродрому.
Лють ворога
Коли німці дізнались, звідки насправді вилітали американські бомбардувальники, вони одразу ж завдали удари по всіх трьох базах. Близько 150 важких бомбардувальників безжалісно били по Полтаві, Миргороду та Пирятину. Окрім американських і радянських військових загинуло багато місцевих жителів. Більша частина американських літаків також було знищено.
Та попри це, спеціальна операція “Френтік” дійсно змінила хід Другої світової війни. За спогадами полтавки Світлани Лозовської, яка під час “Френтіка” працювала перекладачем на Полтавському аеродромі, робота радянських і американських військових була дуже успішною, і в першу чергу через дружність і злагодженість. Саме тому, коли після завершення війни Радянський Союз почав проводити ворожі наративи в сторону Америки, це виглядало дивно. Проте, як ми всі знаємо, досить успішно. Співпраця та сумісна перемога була швидко забута, а американців записали до лави найстрашніших ворогів Радянського Союзу.
