Пилип Кива став видатним вояком ще за часів Другої світової війни, коли цілком заслужено отримав статус Героя Радянського Союзу за свої військові досягнення. Під час війни, Кива виконував вкрай складні обов’язки командира 26-го ударно-штурмового батальйону 3-го ударно-штурмового полку 53-ї армії 2-го Українського фронту, а також мав звання старшого лейтенанта. Далі на yes-poltava.com.ua.
Пилип Денисович був відомий своєю хоробрістю та військовою майстерністю. Він брав участь у численних бойових операціях Другої світової війни. Він розробляв наступи на фашистські позиції, а також стратегії визволення населених пунктів та районів своєї країни. Його командирські навички та відданість боротьбі принесли заслужену славу та почесне звання Героя Радянського Союзу. Захопившись своєю справою, Пилип Денисович продовжив військову справу й після завершення війни, як активіст з військово-патріотичного виховання молоді.
Життя та військовий шлях 
Пилип Денисович Кива народився 1 листопада (за старим стилем 14 листопада) 1910 року в невеликому селищі Яцинова Слобідка, яке зараз знаходиться в Полтавському районі, в родині селян. Його дитинство та юність пройшли в простих умовах, і, після неповної середньої освіти в Дібрівській школі, він вступив до Полтавської ветеринарно-фельдшерської школи.
Закінчивши навчання у 1927 році Кива влаштувався працювати в колгосп, а вже у 1932 році був призваний до армії. Відбувши військову службу молодий Кива влаштувався на Полтавський тепловозоремонтний завод слюсарем.
У 1940 році майбутній командир пройшов курси удосконалення командного складу запасу Київського особливого військового округу. Проте найважливіша частина його життя припала на період Другої світової війни. Пилипа Денисовича вдруге призвали до Червоної армії в червні 1941 року. Згодом він успішно закінчив фронтові курси молодших лейтенантів та був призначений командиром транспортної роти 712-го стрілецького полку 132-ї стрілецької дивізії.
Під час війни, Пилип Кива брав участь у важливих битвах та операціях разом зі своїм підрозділом. Вони проявили себе під час оборони Могильова, Кричева та в боях під Москвою. У 1944 Киву призначили командиром батальйону 1134-го стрілецького полку 338-ї стрілецької дивізії, а вже у січні того ж року Кива взяв у командування 26-м ударно-штурмовим батальйоном 3-го ударно-штурмового полку 53-ї армії, як старший лейтенант. Під його керівництвом батальйон брав участь у битвах за визволення Умані, Котовська, Бухареста, та Плоєшті. Полк, якому він служив, був серед перших, хто зміг вийти на кордон з Угорщиною.
Серпень 1944 року був вирішальним для Киви. Він керував батальйоном під час ліквідації оточеного угруповання противника в районі міста Васлуй в Румунії. Його батальйон також взяв участь у визволенні декількох населених пунктів на території Угорщини.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року Пилипу Киві було надано звання Героя Радянського Союзу за зразкове виконання бойових завдань та мужність. Також він отримав орден Леніна та медаль Золота Зірка.
Коли скінчилася війна, Пилип Денисович продовжив свою службу у роботі з військово-патріотичного виховання молоді, а також працював заступником голови Полтавського міськвиконкому, директором навчально-виробничого кабміну в Полтаві та на інших громадських посадах.
Вшанування памʼяті
2 березня 1992 року, у 81 рік, Герой Радянського Союзу Пилип Денисович помер, залишивши пам’ять про себе як про справжнього героя та захисника своєї країни.
Пам’ять і слава Пилипа Денисовича вшановані в різних країнах та населених пунктах. Він має почесний статус громадянина міста Баттонья в Угорщині, визнаний за свої видатні заслуги.
Також ім’я Героя було надано населеному пункту Тиса в Румунії. У місті Полтава, де народився Пилип Денисович, його ім’я увічнили, висікли на постаменті пам’ятника загиблим залізничникам на території тепловозоремонтний заводу. Ця пам’ятна дошка свідчить про визнання його мужності та важливого внеску у визволення та захист ріідної землі.